- Деталі
- Автор: о. Йосафат Бойко, ВС
«Благословенна ти між жінками
й благословен плід лона твого.
І звідкіля мені це, що прийшла до мене
мати Господа мого?» (Лк 1,43)
Дорогі приятелі у Воплоченому Слові!
Готуючи цей випуск нашого вісника «Місіонери Слова» з нагоди щорічної прощі до Зарваниці, я роздумував над словами Єлизавети, якими вона, скликнувши від радості, звернулася до Богородиці при її відвідинах: «Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?» (Лк 1,43). Родичка Єлизавета називає Марію «МАТІР’Ю ГОСПОДА» свого!
В ці дні я перебуваю у Зарваниці, відпустовому Богородичному місці, куди з’їжджаються багато вірних нашої Батьківщини та з-поза її меж. Тут маю особливу місію проповідування Слова Божого для священиків, а також і час для особистої молитви у цьому прекрасному Соборі.
Споглядаючи запрестольну ікону Богородиці Зарваницької, відтак чудову ікону-мозаїку над входом до храму, приходять на думку слова надії, що з нами «МАТИ ГОСПОДА НАШОГО», незважаючи ні нащо, що з нами Марія, якій нас віддав в опіку наш Господь, Її Син. Думками лину до того чудового дня, коли вся наша Чернеча Родина Воплоченого Слова з’їжджається на спільну молитву до цього прекрасного місця Марії, чудесним способом об’явленої в іконі в Зарваниці.
Багато разів у церковному році ми відзначаємо різні празники в честь Марії, а тепер у жовтні – гарний празник Покрова Пресвятої Богородиці. Тому хотів би з вами поділитися декількома думками про роль Богородиці у житті християнина і як християнин повинен ставитися до Неї. Вона наша Матір Небесна, вона Мати нашого Господа, вона і Матір кожного з нас. А мамі ми повинні довіряти і маму ми повинні любити. Це виходить у нас природно з нашою рідною земною матір’ю, так само воно повинно виходити і з нашою небесною. Але людина любить більше те, що знає, що стає їй близьким і зрозумілим. Тому ми повинні пізнавати Її особу, щоб любити Її сильніше і плекати довір’я до Неї, бо вона є «Матір’ю Господа».
1. Часто можна почути зі сторони сектантів чи інших течій в бік правдивих християн звинувачення щодо особи Пресвятої Богородиці, мовляв «Ви робите з Неї Бога». І багато вірних, інколи через брак знання Святого Письма, інколи через страх помилитися, уникають цієї розмови або почуваються ніяково. Хочу Вам, дорогі брати і сестри, навести для прикладу кілька цитат зі Святого Письма, щоб Ви були певні в тому, що Марія є Матір’ю Господа, що вона будучи простою жінкою, була вибрана стати Матір’ю Всевишнього.
Насамперед треба чітко знати, що ніколи Церква не вчила і не проповідувала, що Марія є Богом. Ніколи Церква не віддавала культ поклоніння (адорації) Марії, бо Богові і тільки Йому належиться поклоніння. Марії належить культ вшанування, вищого вшанування – почитання понад всіх святих, тому її називаємо «присноблаженною» або «пресвятою». Навіть у Святому Письмі читаємо слова Марії, які вона сказала про себе: «І мовила Марія… Ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди» (Лк 1,46-48). Її ублажають, шанують, почитають, величають всі роди, і наш рід і наш народ також.
Чому вона стала «Блаженною», чому саме Її «ублажають» всі роди, тому що вона стала Матір’ю Бога, а стала Матір’ю Бога, тому що повірила і, завдяки її свідомому вибору – довірилася словам Господнім. «Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа» (Лк 1, 45), – читаємо у писанні.
Також і ми повинні, за її прикладом, довіряти Слову Божому, довіряти самому Господу та Його святій волі у нашому народі. І ми повинні довіряти Богові через заступництво Богородиці і наш народ і нашу долю, і цей стан «неоголошеної» війни, який переживаємо на нашій Батьківщині.
Тому, кожен християнин може бути спокійним щодо різних закидів і старатися як найбільше поглиблювати своє довір’я до Марії, яка є не лише Матір’ю Господа нашого, але і нашою особистою небесною Мамою.
Сам Ангел Гавриїл, посланець Бога, звертається до Марії чудесними словами: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками» (Лк 1, 28). Але людина вперта, шукаючи часто оправдань своїм схибленим думкам, витягує з контексту певні цитати, щоб, таким чином, не визнати гідності Діви Марії. Це називається «духовною сліпотою» і за таких людей треба молитися, за їхнє навернення.
2. Існує ще один закид сектантів, мовляв Марія мала, окрім Ісуса, інших дітей з Йосифом, а тому не є Дівою. Вони посилаються на цитату з Писання «Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марія, а Його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда? І Його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж воно Йому це все?» (Мт 13, 5556). Дійсно є згадка про братів і сестер, але немає згадки про те, що Марія мала інших дітей, окрім Ісуса. Це могло йтися навіть і про двоюрідних. Але є також цікавий випадок, описаний у Святому Письмі, коли Ісус був в одному домі, навчаючи народ. Тоді до нього прийшли і сказали йому: «Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають» (Мр 3,32). Ісус, відповідаючи, ставить запитання «Хто моя мати та брати мої?», щоб потім, на нього дати відповідь. Тоді Ісус, глянувши на тих, хто сидів навколо нього, каже: «Ось моя мати та мої брати. Бо хто чинить волю Божу, той – мені брат, сестра і мати» (Мр 3,35).
Тому кожен, хто живе згідно Божих законів, хто старається ставити Бога на перше місце у житті, хто любить ближнього свого і не дозволяє собі осуджувати, обмовляти чи ображати, той стає родиною Ісуса. Це немовби нагорода за чинення божої волі – належати до числа родичів Ісуса Христа.
Ще одним доказом того, що Марія не мала інших дітей є той факт, що Ісус, будучи на хресті розіп’ятим, віддає Марію в опіку апостолу Йоанові. Ці слова ми читаємо у євангелії від Йоана (19,25-27): «А при хресті Ісусовім стояли Його мати… Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив Він, – мовить до матері: «Жінко, ось син твій». А тоді й до учня мовить: «Ось матір твоя». І від тієї хвилі учень узяв її до себе». Якби Марія мала інших дітей, вона обов’язково би пішла жити до них після смерті Ісуса, не було би потреби, щоб Марія йшла жити до Йоана.
Тому, дорогі приятелі у Воплоченому Слові, у молитвах єднаючись одні з одними, стараймося відновити любов до нашої Небесної Мами, яка ніколи не стоїть осторонь наших життєвих труднощів, але турбується за нас і бажає нашого добра. Читаючи книги про Марію чи слухаючи про неї проповіді, стараймося збільшити наші знання про Неї, щоби любити її щораз то більше. Їй, нашій Мамі, тут у Зарваниці, довіряємо наше життя, наші родини і у неї просимо доброї долі для нашої Батьківщини, опіки для всіх захисників у місцях бойових дій, а також молимося за нові покликання до богопосвяченого життя.
Дякуємо Вам, що Ви є з нами тут, на прощі та підтримуєте нас у нашому священичому та монашому служінні. Прошу Вас, моліться на всіх нас.
