- Деталі
- Автор: о. Василь Савчин
Сьогодні наша Церква святкує один з великих празників, що стоїть на початку нашого Церковного року - Різдво Пресвятої Богородиці. Прихід на світ тієї, що мала бути Божою матір’ю, є особливим джерелом радости для її батьків, Йоакима й Анни, для неба, для землі і всього створіння. Пропонуємо Вашій увазі кілька думок з приводу цього величного свята.
Це реально?!
В сьогоднішній день ми відзначаємо велике свято – Різдво пресвятої Богородиці. Чому ми святкуємо його? Чому воно таке велике? Щоб це зрозуміти нам потрібно заглянути в історію даної події. Праведні батьки Богородиці Йоаким та Анна все своє життя хотіли мати дитину, але були неплідними. Бувши похилого віку, вони вже фізіологічно не могли мати дітей, але не зважаючи на це всі їхні молитви були спрямованні на отримання цієї благодаті.
З Церковної традиції ми знаємо, що Господь дарував їм дитину, але чи тільки за їхні молитви? Чи тільки за те, що були витривалими в молитві? Справа в тому, що батьки Марії усю свою надію поклали на Бога, усе своє життя довірили та віддали Йому. Вони просили, щоб мати дитину, але ще більше просили Бога, щоб сповнилася Його воля! У церковній традиції ми не зустрічаємо, щоб вони докоряли Богу, жалілися чи заздрили іншим. Вони твердо знали чого хочуть, однак Божі інтереси для них були вищими. Ось тут ми бачимо неймовірне велике чудо – покласти Божу волю вище за свою, покласти Божі інтереси вище за свої приватні. Це здається неможливим, але це реально.
Йоаким та Анна були неймовірно щасливими, коли в них народилася донечка, однак ще більше вони були щасливими тим, що в їхньому житті сповнилася воля Божа.
Євангеліє пріоритетів
У празничному уривку Євангелія від Луки читаємо про двох сестер Марію і Марту. Марта клопоталася послугою, а Марія сиділа при ногах Ісуса. Всі ми чудово знаємо вислів Ісуса: «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно» (Лк. 10:41). Але чи помічаємо ми в цьому уривку, що Господь не каже Марті «Ти робиш не добре» або «Навіщо ти займаєшся господарством». Ні! Господь так не говорить. А це значить, що клопотатися послугою, господарювати також важливо, це також добра справа.
Чому ж тоді Ісус похвалив Марію? А тому, що маючи свої бажання, маючи свої особисті добрі справи, вона на перше місце поставила справи Божі. Марта робила добру справу, але першочергово потрібно було робити те, що каже Бог. Першочергово потрібно виконати Його волю. І тоді, коли ми виконаємо волю Господню, коли ми покладемо Бога на перше місце в нашому житті, аж тоді і тільки тоді все стане на свої місця.
Це щастя!
Народження Пресвятої Діви Марії та Євангеліє говорять нам про одну і ту саму річ: немає більшого щастя, як виконати волю Господню. І, хоча, Йоаким та Анна не знали чи в них народиться дитина, хоча Марія (сестра Марти) не знала, що буде після слухання Ісуса, - вони були щасливими робити те, що хоче Бог, жити так і в такий спосіб який хоче Господь. Такий вибір батьків Богородиці продовжився і у житті Пресвятої Марії, яка не знала «як це станеться», не розуміла, не могла уявити як у ній народиться Син Божий! Більше того, вона могла мати свої плани і шляхи служіння Богу. Натомість вирішує покласти Божі плани, шляхи і способи вище за свої. Така воля для неї була не простою, але в кінці щасливою – Марія стала Царицею неба і землі.
Чи ми у своєму житті прагнемо виконати і йти за волею Божою? Чи кладемо Божі інтереси вище за свої? Чи хочемо прийняти Його волю у такий спосіб як Він хоче, а не реалізовувати Його плани своїм способом?
Просімо у Господа, щоб за прикладом Йоакима та Анни, Марії сестри Марти та Пресвятої Богородиці, величне свято народження якої празнуємо ми поклали Бога на перше місце у своєму житті, поклали Його волю як основну і таким чином здобули собі щастя.
