Обряд, який говорить про головне

27 вересня наша Церква відзначала велике свято Воздвиження (Піднесення) Чесного і Животворящого Хреста Господнього. У цей день відбувається особливий чин, коли священнослужитель  підносить хрест, а вірні співають 24 рази «Господи помилуй».

Хрест підноситься для того, щоб ми побачили і зрозуміли куди повинен бути звернений погляд  нашого життя. На що, в першу чергу, ми повинні звертати увагу? Не на гроші, не на владу чи славу, не на те щоб добитися визнання, не на популярність, не на заздрість чи захланність, не на гнів чи помсту, не на обман чи крадіжку, не на іншого чи, навіть, не на себе. Протягом цілого нашого життя ми повинні дивитися на Хрест Господній. Це джерело справжнього щастя.

Через Хрест ми…

Дивлячись на Хрест, ми побачимо велику Божу любов, визволення і зцілення, прийняття та підтримку, ми побачимо всю історію спасіння і наше життя. Через Хрест ми можемо побачити Того, через Котрого все це маємо – Ісуса, Котрий на все готовий, щоб кожен з нас був щасливим.

Маємо розуміти, що через просте життя, неприйняття, відкинення, болі, зраду, терпіння, страждання і смерть Ісуса – ми живемо та сповнюємося благодаті. Але в очах деяких людей це глупота, дурниці, «хтось, колись страждав, а що мені до того». Про це говорить апостол Павло у першому посланні до Коринтян 1:18, де каже, що «слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа». Хтось шукає мудрості та знання, хтось вимагає знаків та чудес, а хтось очікує «Потужного» Бога. І тільки дехто розуміє, що вся мудрість, чудеса, сила і знаки, справді Потужний Бог є у любові, яка не вимагає, а сама віддає. Відповідно для нас, які віримо в Бога, хрест – не ганьба, а символ спасіння. Але й не тільки символ, а реально діюча сила Божа у нашому житті.

Не тільки гріхи

Справа в тому, що на хресті не хто-небудь і не просто помер. Це був сам Бог! В пророка Ісаї 53:4-5 читаємо: «Він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі… Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані». А це значить, що на Хрест Господь взяв УСІ наші гріхи. Але не тільки гріхи, а також болі, страждання, хвороби, прикрості, залежності, комплекси, невдачі. Ісус усе взяв на свій хрест, а тоді разом з усім помер. А з Ним і все це померло! Відповідно тепер ми вже не живемо самі для себе, а для Господа.

Хрест - не кінець, а перемога

Помираючи на хресті Ісус не загинув, а воскрес і зараз живий посеред нас. Тепер дивлячись на хрест маємо також бачити Його живого, Того, хто переміг смерть, диявола і всяке зло. А якщо Він переміг, то й ми перемогли.

Знаючи і розуміючи, якою високою ціною (кров’ю Ісуса) ми отримали перемогу, живімо кожен день нею! Живімо перемогою, яка руйнує гріх, перемогою, від якої тікає всяке зло, перемогою воскресіння, а не тільки докорами смерті Спасителя.

Нехай наш погляд завжди буде звернений на Хрест Господній, а Його перемога перебуває у нас міцно, щоб ми надалі могли служити Господу з повним серцем вдячності, радості і сили.