- Деталі
- Автор: о. Василь Савчин
Євангеліє: Івана 15:17-16:2
Апостол: 2 Тим. 2:1-10
Дати найцінніше!
Батьківське серце неймовірно велике і прекрасне. Батьківське серце сповнене любові та благородності відносно своїх дітей. Батьківське серце бажає, щоб його діти були щасливими та все мали подостатком. А тому найрідніші люди стараються дати дітям все найкраще: їжу, пиття, одяг, освіту, вони турбуються про матеріальне забезпечення, роботу, здоров’я, бажають створення доброї сім’ї та гарного майбутнього. Це природньо і нормально.
Подібно батьки турбувалися і про малого Димитрія з Солуні, який міг ні в чому собі не відмовляти, оскільки його батько був великим урядовцем у місті та мав добре матеріальне забезпечення. Однак, рідні Димитрія дали йому ще щось. Вони поділилися не тільки усіма матеріальними і духовними цінностями, а й Тим, від якого походять і залежать усі ці речі. Тим, який є Творцем усього і самим Життя. Батьки передали хлопчику віру в Господа Ісуса, який і є найбільшою цінністю нашого життя. Маючи Його - Димитрій мав усе.
А як ми поводимося відносно наших дітей? Чи дбаємо про них? Чи бажаємо їм щастя? А основне чи даємо їм Того, від Якого залежить все наше життя та життя наших дітей – Господа і Бога нашого Ісуса Христа?
Наша віра та її передача дітям має виявлятися у цілому нашому житті: в думках, в словах та вчинках. Таким чином діти наслідуючи нас отримають найбільшу цінність, яке не зрівняється з ніякою річчю.
Незрозуміла любов
Господь є любов і ця любов не може зупинитися на собі, а поширюється на ближнього. Тому Ісус говорить у Євангелії від Івана: «Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного!» (Ів. 15:17). Цими словами керувався і святий Димитрій, який люблячи Бога проявляв свою любов, молитву і заступництво за інших. А таке життя у ІІІ ст. (за часів переслідування християн) являло крайню небезпеку і стало причиною ув’язнення Димитрія. Як тоді так і тепер не всім подобався такий стиль життя – життя християнина, життя любові. Про це свідчить Ісус кажучи: «Ненавидить вас світ…» (Ів. 15:18).
Чому ж християн ненавидять за те що вони люблять? Чому Димитрія кинули у в’язницю? Чому ми не подобаємося світу через те, що чинимо добро?
Справа в тому, що ми, християни, належимо не цьому світу. Господь заявляє: «ви не від світу, бо я вибрав вас від світу» (Ів. 15:19). Ми належимо до Царства Божого, Царства Ісуса Христа, де панує закон любові. А ця любов є любов Божа. Любов, яка милосердиться, шукає правду, є справедливою, чесною, щирою, ця любов є безкорисливою, незмінною і жертовною. Відповідно це значить, що я вже не живу заради свого «его», а заради іншого. Не піклуюся тільки про себе, а й про іншого.
Світ не так любить. Він любить сам себе і тільки своє «его». Відповідно не може поділитися з ближнім, а тому й ненавидить усе і усіх, що так чинять.
Задумайся, а до якого царства ти належиш? Якою любов’ю ти любиш?
Бог - більший
«Пам'ятай про Ісуса Христа, що воскрес із мертвих, з роду Давида, згідно з моєю Євангелією, за яку я страждаю аж до кайданів, немов злочинець. Та слова Божого зв'язати не можливо» (2 Тим. 2:8-9).
Хоча світ нас ненавидить, однак Божа любов – сильніша. Вона не дозволяє нам впасти духом, розчаруватися, знеохотитися чи опустити руки. Божа любов стимулює нас активно свідчити свою віру в Господа. Вона стимулює нас бути вірними Йому та запрошувати інших до життя в цій любові. Так як слова Божого зв’язати не можливо, так не можливо погасити силу Божої любові.
Це яскраво бачимо з життя святого Димитрія, який так горів любов’ю до Бога та ближнього, що пожертвував усім чим мав та віддав своє тіло на муки.
А якими цінностями ти живеш? Що чи Хто для тебе є найбільшою цінністю? Чи передаєш віру в Господа Ісуса своїм рідним та ближнім, незважаючи на несприйняття світу? Чи віриш, що Господь є більший за усе?
Просімо великомученика Димитрія, щоб за його прикладом ми також навчилися жити вірою в Ісуса та передавати її своїм близьким.
