- Деталі
Ми продовжуємо серію статтей в рамках підготовки до Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької чудотворної ікони Матері Божої покровительки Галицького краю в с. Крилос, яка вже цього тижня – 3 та 4 серпня, відбудеться на Прикарпатті.
Нещодавно ми розповідали як підготуватися до прощі, які є правили паломника, а також про історію Давнього Галича та Чудотворної ікони Матері Божої, що в Крилосі та про храм Успіння Пресвятої Богородиці. Окремо ми також подали ЦЬОГОРІЧНУ програму Патріаршої прощі.
А сьогодні хочемо Вам розповісти про Митрополичі палати, що в с. Крилос.
Митрополичі палати
Митрополичі палати поблизу Успенської церкви, де зараз розміщений музей, був споруджений на межі XVІІІ – XІX ст. У своєму архітектурному вирішенні – це двоповерхова будівля, видовжена у плані, вхід до якої прикрашений чотирма колонами. Її внутрішній інтер'єр складається з багатьох залів анфіладного планування, у яких на сьогодні розташована експозиція історичного музею. Реставрація митрополичих палат була здійснена наприкінці минулого століття.
Ще у XІІ ст. на Крилоській горі знаходилися палати галицьких єпископів, а пізніше – і митрополитів. Спочатку стараннями єпископа Льва Шептицького у XVІІІ ст. на цьому місці було збудовано митрополичу дерев'яну резиденцію. Згодом, на межі XVІІІ – XІX ст. за часів єпископа Миколи Скородинського тут збудували невеликий мурований палац, матеріалом для якого слугували елементи розібраної церкви св. Іллі XІІ – XІІІ ст. Свою назву палати отримали від того, що тут проживали галицькі митрополити та їхні намісники.
У цій будівлі знаходилася літня резиденція митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. У 20–40-их роках минулого століття у палатах проживали сестри-служебниці, які у роки Другої світової війни тут переховували дітей. А з 1938 р. у Крилосі функціонує музей історії давнього Галича, який спочатку був розташований у Василевській каплиці, потім його розмістили у колишніх Митрополичих палатах, ініціатором цієї ідеї виступив доктор археології Ярослав Пастернак.
Нині Митрополичі палати у Крилосі входять до складу Національного заповідника "Давній Галич" і належать до пам'яток архітектури місцевого значення.
Музей історії Давнього Галича
Ідея створення музею належить професорові Львівського університету, досліднику стародавнього Галича Ярославові Пастернаку та митрополиту Андрію Шептицькому, який, висловив побажання створити біля фундаментів Успенського собору музей-заповідник. Мрію предстоятеля УГКЦ виконав у 1938 році Ярослав Пастернак, який у каплиці Св. Василія, пам'ятці архітектури XV ст., зібрав знахідки зі своїх розкопок у Крилосі. Таким чином, каплиця Св. Василія стала першим музеєм на місці княжого Галича.
Спочатку музей облаштували у каплиці св. Василія Великого, де зберігалися найбільш цікаві та оригінальні знахідки, виявлені цим видатним українським археологом під час розкопок у Крилосі. Згодом після відкриття музею з 1965 р. розпочалися нові розкопки давнього Галича, якими займався львівський археолог Вітольд Ауліх. У результаті було досліджено фундаменти зниклих церков, каплицю св. Василія і церкву Успіння Пресвятої Богородиці, а також – відреставровано Митрополичі палати і взято під охорону оборонні вали XІІ – XІІІ ст. То ж тепер експонати музею розміщені у Митрополичих палатах, де у минулому знаходилася літня резиденція митрополита Андрея Шептицького.
Експозиція музею розташована у 6-ти залах першого поверху і відтворює історію Галицько-Волинської держави, а також репрезентує історико-культурну спадщину давнього Галича, оскільки археологічні знахідки минулого засвідчують, що у давнину це місто було могутнім державним центром. Крім того, на цій території було виявлено сліди дуже давніх культур, зокрема, трипільської і черняхівської, а також – різноманітні стародавні знаряддя праці. У перших двох залах висвітлюється історія стародавнього Галича. Тут можна оглянути предмети побуту наших предків – фрагменти так званої "столової" посудини (ІV тис. до н.е.), зуб мамонта, тягарці ткацьких верстатів, крем'яні сокири (орієнтовно ІІІ – ІІ тис. до н.е.), крем'яні серпи і кам'яні сокири (ІІ тис. до н.е.), а також – великі амфори, бронзові шпильки і кістяні накладки.
У центральному залі представлена історія становлення і розвитку Галицько-Волинського князівства, посередині залу розташований макет середньовічного Галича. Серед кованих виробів епохи Галицько-Волинської держави – бойове спорядження і наконечники стріл, а також – ключі, ножиці і мечі. В окремому залі представлена колекція ексклюзивних мальованих тарілок з розписами XVІІІ – XІX – XX ст., яку доповнюють вишиванки і народний одяг. У музеї також виставлені ювелірні прикраси – хрестики, сережки і колекція скляних браслетів. На другому поверсі репрезентується експозиція історії церкви в Галичині. Тут є багато експонатів церковного культу, серед яких – митрополичі одежі, вбрання священиків, євангеліє XVІІ ст., жезл митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, ікони і середньовічні нагрудні хрести X – XІІ ст. Тут також представлені релігійні книги XVІІ ст., які написані старослов'янською мовою.
У музеї проводяться семінари, наукові конференції, виставки до релігійних свят, зустрічі з відомими людьми тощо. Музей історії Давнього Галича є історично-краєзнавчим музеєм, входить до складу Національного заповідника "Давній Галич" і належить до пам'яток історії України.
За матеріалами інтернет-видань
