Станом на сьогодні в Україні вакциновано понад 92 тисячі мешканців. Тож пропонуємо розібратися, як відрізнити фейки від правдивої інформації. Про те, які вакцини використовують в Україні, причини виникнення побічних реакцій та ефективність різних видів щеплення від COVID-19 розповів Ігор Грижак – професор кафедри інфекційних хвороб ІФНМУ та інфекціоніст лікувально-діагностичного центру святого Луки. 

– Починаючи з 1 березня, в Україні вже можна записатися в чергу на вакцинацію. Наразі зареєстровано 2 вакцини – американську Pfizer та індійську Oxford/AstraZeneca (CoviShield). Якій з них найкраще довіряти і чому?

– Типів вакцини є багато – понад десяток різних виробників, кожен з яких заявляє про свою ефективність. В Україні мали б завезти Pfizer (проте поки її немає), вже отримали AstraZeneca і підписали документи на завезення китайської Sinovac. Це 3 вакцини зовсім різного типу, хоч від одного й того ж вірусу. Метод їх виготовлення кардинально відрізняється. Найбільш передовою таки вважається вакцина Pfizer, хоча AstraZeneca також є інноваційною. Китайська Sinovac – більш традиційна вакцина, з типом якої ми завжди були знайомі – вона цілком безпечна, але не настільки ефективна, як перші дві. 

Якщо говорити про досвід вакцинації в інших країнах, то там також використовують різні типи вакцин, але одну територіальну одиницю (регіон, область) вакцинують одним типом вакцини, другу – іншим. Це науковий підхід, який дає можливість одразу налагодити статистику, яка допоможе зрозуміти, наскільки вакцина вплинула на епідемічний процес, на кількість випадків захворювань, на важкість перебігу хвороби та смертність. Наразі Україна знаходиться не в першому списку отримання вакцин. Поки що важко сказати, як проходитиме розподіл різних вакцин по областях. Поки що вакцинація відбувається індійською вакциною CoviShield, бо вона є в достатній кількості.

– Згідно з соціальними опитуваннями, 44% українців поки що неготові щепитися. Як Ви думаєте, чому?

– Тому що отримують багато повідомлень про побічні ефекти. Проте, необхідно розрізняти побічні ефекти і ускладнення, між якими є величезна різниця.

Побічна реакція – це цілком допустима й очікувана річ. До прикладу, підвищення температури тіла, слабкість, головний біль, почервоніння в місці ін'єкції, зрештою навіть алергічні нетяжкі реакції вважаються нормальними. Не у всіх людей це виникає, проте 20-30% загальної кількості можуть мати реакцію на вакцину. Організм реагує на введений антиген і таким чином проявляється боротьба організму.

Ускладнення – це вже дуже небажані довготривалі реакції із загрозою для життя. До прикладу, анафілактичний шок (це важка анафілактична реакція, що швидко розвивається та супроводжується загрозливим для життя зниженням артеріального тиску, бронхоспазмом, висипом). Це було пов'язане не з самою вакциною, а з певним її компонентом, який у рідкісних випадках може викликати сильні алергічні реакції. У світі від щеплення вакциною Pfizer було кілька десятків таких випадків, але на сотні мільйонів вакцинованих людей це є дуже мізерна кількість. У кожному випадку ніхто не помер, тому що люди після отримання вакцини перебували під наглядом медпрацівників протягом 20-30 хвилин, а в кого була реакція, тим надавалася відповідна медична допомога.

– Чи усім віковим групам підходять доступні в Україні вакцини від коронавірусу?

– По вікових групах протипоказання ще не розроблені, проте у людей поважного віку можуть виникати небажані реакції. Поступали поодинокі повідомлення про тромбоемболії (гостра закупорка кровоносної судини тромбом). На жаль, немає офіційних рекомендацій щодо того, як це можна попередити. Проблему може вирішити використання препаратів для розрідження крові. Ризики тромбозів виникають у людей похилого віку, або тих, хто мав розлади кровообігу, інсульти, інфаркти та проблеми з венами, часом – у молодих жінок. Знову ж таки, кількість цих ускладнень є мізерною.

– Якщо хтось уже має антитіла, чи означає це, що немає потреби поспішати вакцинуватися?

– Ті, хто щойно перехворів, не потребують негайної вакцинації. Потрібно почекати від 3 до 6 місяців. В цілому ця рекомендація правильна з огляду на тривалість хвороби. Зараз відоме таке явище, як long-covid: довготривалий ковід, коли симптоми хвороби не зникають впродовж кількох місяців. В цей період небажано навантажувати організм антигеном вакцини. Ті, хто перехворів, потребують однієї дози вакцини, а не дві, як зазначено, щоб далі підтримувати імунітет. Думаю, скоро з’являться саме такі рекомендації.

– Чи вакцини є ефективними проти нових штамів Covid-19?

– Вірус здатний до мутацій. Якщо виникатимуть нові штами, які обходитимуть імунітет, то розроблятимуться вакцини з новим складом, які діють проти нових штамів. Загалом щодо тривалості дії вакцини сказати досить складно, але, сподіваюся, що імунного захисту вистачатиме хоча б на рік.

– Існує думка, що вакциновані та ті, хто вже перехворів, зможуть сформувати колективний імунітет. Яка ймовірність такого розвитку подій?

– Колективний імунітет – це такий стан суспільства, коли імунні особи захищають тих, хто не має імунітету. Це досягається шляхом вакцинування 90-95% людей. Наразі поставлено завдання охопити 60-80% населення вакцинацією від COVID-19, які разом з перехворілими уже складуть колективний імунітет. 

Масовість захворювань показала нам, що неспецифічна опірність організму (в народі кажуть «сильний імунітет», який попереджує різні захворювання) – не надто надійний захист від вірусу. Вірус обходить захисні бар'єри імунітету, використовуючи спеціальні рецептори в легенях і судинах, так звані АСЕ-2, тому здатен інфікувати практично кожного. А вже важкість захворювання залежить від типу специфічної імунної реакції, яка більшою мірою залежить від віку, оскільки імунна система також старіє. 

Вакцинація створює специфічний імунітет чітко проти COVID-19, виробляються специфічні антитіла, які вже на ранніх етапах проникнення вірусу в організм його нейтралізують. Тобто, є два варіанти отримати специфічний імунітет: перехворіти, або отримати вакцину. 

Дуже поширеними є рекомендації вживати вітамін D або цинк з метою запобігання зараженню, але вони не мають суттєвого впливу. Тому не варто опиратися тільки на фармакологічні препарати. Тут, насамперед, добре працює правильний спосіб життя – прогулянки на свіжому повітрі, фізична активність, збалансоване харчування. В разі, якщо особа має певні проблеми зі станом здоров’я, станом імунітету, тоді варто порадитися з сімейним лікарем чи імунологом. Адже, зважаючи на нюанси функціонування організму, кожна ситуація – індивідуальна. 

Нарешті не треба забувати й про індивідуальний захист, уникати великих зібрань людей, дотримуватися соціальної дистанції, використовувати маски, мити руки. Такі заходи необхідні як для невакцинованих, так і для тих, які вже отримали вакцину. 

Розмовляла Вікторія ГАВАЛЕШКО

Консоль налагодження Joomla

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних