Цей крок відбувся в рамках підготовки до "Псевдособору", який менш ніж за рік відбудеться у Львові.

11 квітня 1945 року у Львові органами НКДБ було заарештовано найвище керівництво Української греко-католицької церкви: митрополит Йосиф Сліпий, єпископи Микита Будка, Микола Чарнецький, Григорій Хомишин та Іван Латишевський. В березні наступного року у Львові було організовано собор, що проголосив «саморозпуск» греко-католицької церкви, яка фактично перейшла на нелегальне становище. Майже двадцять років патріарх Йосиф Сліпий перебував у сталінських таборах Сибіру, Красноярського краю, Мордовії.

У 1944 р. на західноукраїнських землях знову утвердилась радянська влада. Спочатку сталінський режим зволікав із масштабними репресіями проти Української греко-католицької церкви (УГКЦ) та її священнослужителів. Ближче до завершення війни радянські каральні органи розпочали активний пошук компрометуючого та звинувачувального матеріалу на греко-католицьке духовенство з метою виявлення його антирадянської діяльності, зв’язків із закордоном, зокрема з Ватиканом, іноземними розвідками та українським націоналістичним підпіллям.

Проти ієрархів УГКЦ була відновлена аґентурно-оперативна справа «Ходячие», відкрита ще в грудні 1939 р. Головними підозрюваними у цій справі стали митрополит Йосип Сліпий, керівник чернечого ордену Редемптористів єпископ Миколай Чернецький, архімандрит ордену Студитів Климентій Шептицький, професор Львівської духовної академії Гавриїл Костельник, священик кафедрального собору св. Юра Омельян Горчинський та інші (загалом 15 осіб). В оперативних матеріалах йшлося про те, що «керівний склад архієпархії уніатської церкви сприяв розвитку і діяльності ОУН на території західних областей України, виступаючи з відозвою до боротьби за самостійну Україну».

Кремль планував заарештувати греко-католицький єпископат та провести підготовчу роботу для «возз’єднання» УГКЦ та РПЦ. Про початок операції з ліквідації УГКЦ сигналізувала публікація у львівській газеті «Вільна Україна». У статті «З хрестом і ножем» Володимир Росович (псевдонім письменника Ярослава Галана) гостро розкритикував УГКЦ і звинуватив митрополита Андрея Шептицького та його наступника Йосипа Сліпого у співпраці з нацистськими окупантами і зв’язках з ОУН. Таким чином було здійснено спробу вплинути на громадську думку для проведення подальших репресивних заходів проти ієрархів УГКЦ.

11 квітня 1945 р. органи НКДБ заарештували весь греко-католицький єпископат – митрополита Йосипа Сліпого, єпископів Григорія Хомишина, Микиту Будку, Миколу Чарнецького, Івана Латишевського та багатьох інших священиків. Попри різні методи фізичного та морального тиску, глава УГКЦ відмовився підписати запропонований йому текст зізнання. Загалом допити митрополита Сліпого тривали 200 год., а єпископа Чарнецького – понад 400 год. Станом на 25 квітня 1945 р. лише в НКДБ у Львівській області перебувало у провадженні 27 кримінальних справ на 27 заарештованих духовних осіб та слухачів греко-католицьких навчальних закладів (серед них 20 священиків, 3 слухачів Львівської духовної академії і 4 семінаристів). З аналогічною інтенсивністю відбувалися арешти та слідчі дії стосовно греко-католицького духовенства й в інших областях. Всього під час квітневої хвилі НКДБ УРСР було ув’язнено 96 священнослужителів УГКЦ.

Після арешту вищих ієрархів УГКЦ, радянські каральні органи звернули свою увагу на ту частину духовенства, серед якої переважали сумніви та страх перед репресіями. Таких осіб використали для організації руху за ліквідацію унії. Довоєнну дію створення комітету з возз’єднання УГКЦ з РПУ було реанімовано, а керівником всього руху став Гавриїл Костельник. Активна робота Центральної ініціативної групи з возз’єднання Греко-католицької церкви з РПЦ на чолі з Г. Костельником у 1945–1946 рр. відбувалася під пильною опікою радянських «органів». Це дозволило сталінському режиму провести за спланованим сценарієм 8–10 березня 1946 р. Львівський церковний собор, на якому було проголошено скасування Берестейської церковної унії та «повернення УГКЦ в лоно Російської православної церкви». 

Консоль налагодження Joomla

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних