Якби ще три роки тому запитати старших людей, які пам’ятають події 1991 р., що вони думають про нашу молодь, відповіді були б десь більш-менш схожими. Мовляв, це найбайдужіша молодь за всі покоління нашої Батьківщини; їх ніщо не цікавить, окрім «гульок» з товаришами, Інтернет; вони нічого не чують, закривши вуха навушниками, з яких доноситься незрозуміла музика. Але події Євромайдану спонукали думати по-іншому. Адже це саме та молодь, саме те «найбайдужіше покоління» першим вийшло на майдани міст, першим почало протест і першим постраждало. Саме у листопаді ми, люди, у яких ментальність не заплямлена совдепівськими ідеалами, дали зрозуміти нашій країні й світові, що не бажаємо повернення до тоталітаризму, що за будь-яку ціну прагнемо зберегти свою свободу, права, врешті – Незалежність. ПРОДОВЖЕННЯ ТУТ...

Консоль налагодження Joomla

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних